Якби можливо повернути час

Автор: Ганна Горбатюк

79.
Так часто згадую роки,
Як ще живі були  батьки:
Дитинство, юність без турботи
І квіти в домі щосуботи...

А в гості тітка приходила…
І дуже я її любила:
Завжди привітною була,
Від нас неподалік жила.

Ми всі разом пісень співали,
Молились, Біблію читали.
Який приємний був той час -
Та якось все скінчилось враз...

Батьки пішли відпочивати -
Зосталася старенька хата,
І тітки вже давно нема,
Лишилась згадка лиш одна...

Цей спогад душу розриває,
Душа сумує і зітхає:
Якби вернувся знов той час
І тітка знов прийшла до нас!

Завжди усміхнена, весела.
Ми з нею вдвох ішли по селах,
Про Бога всім розповідали,
Молились з ними і співали...

І так, співаю й до сьогодні,
Бо на те ласка є Господня!
Добро й любов - велика сила:
Вона всім радість приносила!

І хочу всім я передати
Любов і тітки, й мами, й тата,
Бо вони добрими були
І завжди з Господом жили!

А ще сестра в мене була:
Також неподалік жила.
Тепер нікого вже немає,
Лиш душу смуток обіймає...

Зате у мене є надія:
Із ними я зустрітись мрію,
Бо з Богом всі вони жили
Й мене до Нього привели!

Бажаю, щоб земна дорога
Усіх приводила до Бога!
Щоб ви могли у небі жити
І своїх рідних там зустріти!