Бога Живого забули, напевно
Автор: Ганна Горбатюк
14. Створив Бог людину по Своїй подобі, Дав руки і ноги, і вдунув життя. І жити звелів по Святому Закону, Та в мирі і щасті іти в Майбуття! Для цього були у них гарні умови: Бог всякими благами нагородив, Дав людям свободу, але дав й закони, Та зовсім нічим Він їх не обділив. І жили вони собі в щасті та в мирі, Бо бачили руку Господню завжди. І ніби той птах, що несеться у вирій, Так голос Господній звучав їм згори! І слухати доки той голос хотілось, То добре проходило їхнє життя, Але поступово життя їх мінялось, А в душах не видно було каяття. Зробили богів собі різних багато, Були вони з глини і золоті, Почали вклонятись, робить собі свято, Молилися місяцю, й сонцю, й землі. А Бога Живого забули, напевно, Забули, як Вів їх, робив чудеса. Багато гріхів так робили щоденно, Манила їх світу оцього краса. А Бог промовляв їм: Прийдіть! Наверніться! Та виправте своє нікчемне життя! Від всього гріховного ви відверніться, Бо хочу Я дати вам ВІЧНЕ ЖИТТЯ! Якщо ми сьогодні не маємо часу, Щоби почитати Писання Святі, То ідолом нашим стає передчасно Все те, що нам так заважає в житті. О Божі ви діти, завжди будьте пильні, Щоби не упасти у сіті такі! До вас промовляє Отець ваш Всесильний, Бо хоче привести в оселі Святі! 3.03.2017
https://holypoem.com/21496
@holypoem
3.02.2024