Бога Живого забули, напевно

Автор: Ганна Горбатюк

14.
Створив Бог людину по Своїй подобі,
Дав руки і ноги, і вдунув життя.
І жити звелів по Святому Закону,
Та в мирі і щасті іти в Майбуття!

Для цього були у них гарні умови:
Бог всякими благами нагородив,
Дав людям свободу, але дав й закони,
Та зовсім нічим Він їх не обділив.

І жили вони собі в щасті та в мирі,
Бо бачили руку Господню завжди.
І ніби той птах, що несеться у вирій,
Так голос Господній звучав їм згори!

І слухати доки той голос хотілось,
То добре проходило їхнє життя,
Але поступово життя їх мінялось,
А в душах не видно було каяття.

Зробили богів собі різних багато,
Були вони з глини і золоті,
Почали вклонятись, робить собі свято,
Молилися місяцю, й сонцю, й землі.

А Бога Живого забули, напевно,
Забули, як Вів їх, робив чудеса.
Багато гріхів так робили щоденно,
Манила їх світу оцього краса.

А Бог промовляв їм: Прийдіть! Наверніться!
Та виправте своє нікчемне життя!
Від всього гріховного ви відверніться,
Бо хочу Я дати вам ВІЧНЕ ЖИТТЯ!

Якщо ми сьогодні не маємо часу,
Щоби почитати Писання Святі,
То ідолом нашим стає передчасно
Все те, що нам так заважає в житті.

О Божі ви діти, завжди будьте пильні,
Щоби не упасти у сіті такі!
До вас промовляє Отець ваш Всесильний,
Бо хоче привести в оселі Святі!
3.03.2017