На великдень

Автор: Vika Gramatina

Коли Ісуса зневажали, 
то Він у відповідь мовчав. 
Коли страждання наставали, 
моливсь до Тата й пробачав….

Коли вінок терновий взяли
й Христу на голову вдягли. 
Коли зрікались й продавали,
Він вимовляв «Ти їм прости»…

Коли кричали всі «Варавву!
Його ж на розп’яття віддай!»
Коли цілунок був лукавий,
казав Він тихо «не згадай»…

Коли знущались і плювали,
й кидали жереб, роздягли. 
Коли хітон Христа забрали, 
Він всеодно казав «прости»…

Коли вино із гіркотою,
і напис на хресті для всіх. 
Коли мій гріх забрав Собою,
сказав «помилуй, Отче, їх»…

Коли повели на Голгофу 
і списом ребра пронизали. 
Коли зневірились потрохи,
казав «прости, вони не знали»…

Коли Він йшов на хрестні муки,
і Сам поніс гріхи всі наші.
Коли вбивали цвяхи в руки,
казав «нехай минуть ці чаші»….

Тоді помер Він на хресті,
але на третій день воскрес!
І маємо тепер в житті
ми місце чуду із небес!

Його ми ранами зцілились,
і зодягнулись у Христі!
В числі овець ми опинились,
тепер ми чисті і святі!

Нехай Христос в тобі прибуде,
і ти Його не полишай!
Христос Воскрес! хіба не чудо?
Воїстину! - хвалу віддай!

© GVV