XXIV
Автор: Юлія Лапушанська
Він знає, чому я існую
чому я ревную
і що з цього виходить
як починаю усе поступово
як виринаю
і тут знову - правда
як вичікую
як лікуюсь
як намагаюсь вилікувати
себе
і згадати
що правда
я намагаюсь
не намагатись
забути
що таке правда
забути
хто я насправді
забути
хто я
навіщо
забути всі плани
забути все, що я знала
я намагаюсь
не пророкувати
не провокувати
не бути жертвою наймою
я намагаюсь
але це не дуже значить
що в мене виходить
тільки це
я намагаюсь
не підглядати за сусідами
я намагаюсь не жалітися
я намагаюсь завжди говорити правду
я намагаюсь неправдиво не свідчити
але це не значить
що в мене виходить
я намагаюсь
читати Біблію
я намагаюсь
молитися на колінах
я намагаюсь не заздрили
але падаю
коли бачу
бачу
те благословення у когось
щоб я так хотіла
щоб було у мене
я намагаюсь
не виходити за рамки
за межі
я намагаюсь
не говорити неправду
я намагаюсь
забути те
що мене хвилює
але воно розриває зсередини
я намагаюсь
багато не говорити
не встрягайте в розмову
мовчати при мудрих
я намагаюсь не розпочинати розмову
якщо не маю, що сказати
направду
але мене розриває
моє серце не витримує
бо його провокують
я намагаюсь
намагаюсь
намагаюсь
бути тим, ким не являюсь
і щоразу падаю
і щоразу вилітаю
я хочу хочу хочу
я не ціную того, що маю
https://holypoem.com/21187
@holypoem