Ти добровільно став людиною

Автор: Т Павлив

Ти добровільно став людиною,
Зійшов до нас Ти із небес.
Своєю жертвою єдиною
Ти викупив нас через хрест.

Що Ти мій Бог - тут жодних сумнівів,
Ти - мій Господь і мій Спаситель!
Не маєш наукових ступенів,
Але Ти - кращий в світі Вчитель.

Ти не виписуєш рецепти,
Лікуєш рани всі любов'ю,
І не приховуєш секрети!
Мій Лікар, Ти завжди зі мною.

На день я хліб від Тебе маю,
Не спрагла я, й не голодую.
С Тобою щастя відчуваю
Тепер завжди... Боже, шкодую,

Що байдуже було до Тебе! -
Намарне я згаяла безліч часУ!
Ти ж мене пригорнув, як ягнятко, до Себе:
"Вір у Мене, тебе Я спасу!"
 
І я вірую, вірую! Добрий мій Пастир,
За Тобою слухняно я йду!
Бо ведеш Ти мене і Свою даєш ласку,
Лише в Тобі розраду знайду!

Через Тебе я донька небесного Батька,
Через Тебе спасіння я маю тепер.
Ти душі моєї Цар без Кінця і Початку;
Ти для мене у вічність бар'єри всі стер.

Я Тебе так люблю, і Тобі я скоряюсь,
Мого серця Господь - Бог Живий!
І Тобі бути вірною я намагаюсь,
І служити Тобі, Пане мій!

І я завжди чекаю на зустріч з Тобою,
І благаю в молитві, прийди!
Ти на хмарку мене забери із Собою!
Ти ім'я моє в Книзі знайди...

24.07.23