Неизвестен - Склянка молока

Склянка молока

Автор: Неизвестен
Пізня осінь надворі стояла,
В вікна дощ тихенько дріботів,
Вітер дув і вже земля чекала
Прибуття зимових холодів.

По дорозі йшов собі хлопчина,
Він свої картини продавав,
На чолі картуз, в руках торбина,
Так собі на хліб він заробляв.

Сильно їсти вже йому хотілось,
Вся одежа мокрою була,
І бажання в нього вмить з'явилось,
Щоб зайти в будинок край села.

І зібравши всі останні сили,
До будинку ближнього побрів.
Раптом вийшла дівчинка з кватрири,
В неї хлопець пити попросив.

Ви мені вже, пані, вибачайте,
Що до двору я зайти рішив,
Я прошу, водички мені дайте,
Бо я сильно пити захотів.

Хоч насправді не хотів він пити,
А води він попросив тому,
Що поїсти в дівчини просити
Стало дуже соромно йому.

Не пройшло, напевно, і хвилини,
Як вона, схоловшись над столом,
Для ось цього бідного хлопчини
Наливала склянку молоком.

Не соромся, пий, а я для тебе
Ще добавки як потрібно дам.
Хлопець: Ви такі люб'язні, та не треба,
Я від всього серця вдячний вам.

Хлопець тихо вийшов із квартири,
Ще рукою пані помахав,
Бо такої доброї людини
Він в житті, нажаль, не зустрічав.

Ще про неї згадував він дового,
Та життя на місці не стоїть,
Скоро Бог можливість дав для нього,
В інститут медичний поступить.

В інституті дуже добре вчився,
Рясно Бог його благословляв,
Згодом став хірургом, одружився,
Двоє діток Бог йому послав.

Потім став в лікарні працювати,
Бог його талантом наділив,
Важкохворим він допомагати
І вночі і вдень,- завжди спішив.

Та одного разу диво сталось,
Як в палату двері відчинив.
Наяву, чи може показалось,
Там знайому постать він зустрів.

Це та сама дівчина лежала,
Що його поїла молоком,
Від присутніх помочі чекала,
Погляд свій кидаючи кругом.

Зупинився лікар на хвилину,
Душу біль нестерпний обгорнув,
Так спасти хотілось цю людину,
Він її ще й досі не забув.

Боже мій! Спаси її від смерті,
І молитви голос мій почуй,
Хоч їй може суджено померти,
Але я прошу Тебе, врятуй!

Хоч життя було на волосині,
Без надії й віри в майбуття,
Він просив здоров'я цій людині,
І боровся за її життя.

Хоч не раз були розчарування,
Але лікар не здавав назад,
І нарешті, довге лікування
Все ж дало успішний результат.

Поступово смерті люта сила,
Здавши вмить позмції свої,
Від цієї жінки відступила,
Бог від смерті врятував її.

Але ще одне випробування,
Після цього ворог їй послав:
Бо оплату їй за лікування,
Лікар через санітарку передав.

Знову серце трепетно забиллось,
Бо відчуло ще одну біду,
Чк вона на суму подивилась:
Дівчина: Де ж такі я кошти віднайду?

Щоб цю суму лікарю зібрати,
І покрити цей великий борг,
Треба свій маєток продавати,
Я не маю коштів, свідок Бог.

Знову плач доносився з постелі,
Лиш радів від цього сатана,
Але що це, знизу, на папері
Напис вмить побачила вона.

Щось цікаве й дивне написала
Там в куточку лікарська рука,
І слова ці жінка прочитала:
"Борг покрила склянка молока".

Затремтіло серце. Їй здавалось
Це далеким, незвичайним сном.
Але все їй згодом пригадалось,
Як поїла хлопця молоком.

Це вона і зараз пам'ятає
І слова згадалися тоді:
"Хто із вас найменшого приймає,
Допомігши в горі і в біді,-

Тов той час це робить він для Мене",
Хоч багато є в нас суєти.
Так чинититереба нам щоденно,
Якщо в небо хочемо ввійти.
18 0
Тамара 4704 просмотра
3

Комментарии

Cветлана 21:18 29.05.2017
Я сейчас скопировала это стихотворение и отправила на другой сайт ,Все получилось
Cветлана 21:14 29.05.2017
СПАСИБО ЗА СТИХОТВОРЕНИЕ!ОЧЕНЬ ЧУВСТВЕННО, ДАЖЕ ПЛАКАЛА.ЗАСТАВЛЯЕТ ЗАДУМАТЬСЯ,КАК ЖЕ МАЛО МЫ ЕЩЕ ВИДИМ НУЖДЫ ДРУГИХ ЛЮДЕЙ.
Сергей 09:01 21.05.2017
Доброго времени, а что это за ерунда что с вашего сайта не возможно скопировать стих христианский?
В Библии написано: "даром получили, даром и давайте"

Форма входа

Статистика пользователей

Онлайн всего: 93
Гостей: 88
Пользователей: 5