Лілія Мандзюк - І без війни себе вбивають люди

І без війни себе вбивають люди

І без війни себе вбивають люди

І без війни себе вбивають люди.
Це нас вбиває особистий гріх.
А варто лиш обмитись Агнця кров'ю,
І станеш чисто-білим, наче сніг.

Христос до Себе кожного голубить,
Як матінка маленьке немовля.
Це сатана людськії душі губить.
А Бог дає прощення і життя!

До покаяння кличе і покути.
До зречення, до саморозп'яття, -
За кожним вибір: як нам далі бути!?
В Словах Христа є радість, майбуття.

Та світ й донині тішиться гріхові.
Христа Закони кинуті на бік.
Чи прагнеш ти Христової любові?
Господня кров могутня змити гріх!
*
"А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Євангелія від Луки 9:23-24)
https://holypoem.com/19457
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 56 читателей

Похожие стихи

Живи в мені
Лілія Мандзюк
943
563
Боже, Ти - чудовий!
Лілія Мандзюк
242
Порятунок в Ісусі
Лілія Мандзюк
107
Лицемірство
Лілія Мандзюк
301
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 555
Гостей: 555
Пользователей: 0