Лілія Мандзюк - І без війни себе вбивають люди

І без війни себе вбивають люди

І без війни себе вбивають люди

І без війни себе вбивають люди.
Це нас вбиває особистий гріх.
А варто лиш обмитись Агнця кров'ю,
І станеш чисто-білим, наче сніг.

Христос до Себе кожного голубить,
Як матінка маленьке немовля.
Це сатана людськії душі губить.
А Бог дає прощення і життя!

До покаяння кличе і покути.
До зречення, до саморозп'яття, -
За кожним вибір: як нам далі бути!?
В Словах Христа є радість, майбуття.

Та світ й донині тішиться гріхові.
Христа Закони кинуті на бік.
Чи прагнеш ти Христової любові?
Господня кров могутня змити гріх!
*
"А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Євангелія від Луки 9:23-24)
https://holypoem.com/19457
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 51 читатель

Похожие стихи

Є надія відступникам!
Лілія Мандзюк
299
Хочу прощати, як Ісус
Лілія Мандзюк
546
Жертва Христа
Лілія Мандзюк
366
Не славмо себе!
Лілія Мандзюк
107
Батьківська молитва
Лілія Мандзюк
755
Довірся Богові!
Лілія Мандзюк
221
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 163
Гостей: 163
Пользователей: 0