Не вбивай!

Автор: Євген Орлов

На всій планеті ллється людська кров,
Вбивають одне одного нещадно.
Куди, скажіть, поділася любов?
І зрозуміти розумом це складно.

І на війні, у селах, і містах,
Стріляють, ріжуть днями і ночами.
І сльози виступають на очах,
Це роблять навіть і майбутні мами.

Ще ненароджених вбивають немовлят,
Якась причина є, щоб їх позбутись.
Ще скільки б народилося б малят,
В молитві хочеться до Господа звернутись.

Приймають рішення, йдучи до лікарів,
І ті за плату роблять своє діло.
І помста буде від Царя Царів,
На шмаття рвуть вони дитяче тіло.

Жорстоко викидають Божий дар,
Їх дії не осуджує сумління.
Душа зазнає ще багато кар,
Чека на них ще суду воскресіння.

Дитячі душі йдуть в небесний край,
І Господу страждання їх відомі.
На небесах для них є справді рай,
І спочивають у небеснім домі.

Їх кров перед Отцем Святим завжди,
Спіткає з часом вбивць всіх Божа кара.
Не поспішай, постій же ти, зажди,
Щоб кари не спіткала чорна хмара.

Не вбий! На думці цій ти зупинись,
Дитя народиться тобі на втіху.
Любов´ю Господа скоріше збагатись,
І буде радість, і багато сміху.

Дитя вже любить, знає вже тебе,
Хоч слова проказати ще не вміє.
В дитинстві краще ти згадай себе,
Любити хто, як діти, в світі вміє?

Воно твоє, тож з цим смирись, прийми,
І не вбивай, воно твоє бажанне.
Життя, що дав Господь, не віднімай,
Бо ревносні до Бога їх благання.

09.11.2016р