ТАТА: ВОГОНЬ

Автор: Юлія Лапушанська

#нотатки

Вогонь як метафора. Доволі цікава річ. Це стосується будь-якої зі справ. Страв. Не будемо так категорично. Каторжно говорити. Але. Є важлива річ. Бог любить вогонь. Чому б інакше посилав його на своїх учнів у День П'ятидесятниці?
Але зараз не про це.

Вогонь. Він розпалюється. Дуже цікаво. Його можна брати та починати розпихувати. Підпалювати. Різними методами та способами.

Можна просто взяти та навалити хмизу. Ну і що це буде за людина? Але. Це може бути. І, власне, є...

Метафора а соціального устрою. Коли двоє людей. Будь-яких спеціальностей. Будь-яких меж та кордонів. Починають взаємодіяти. Нічого не вийде, якщо хтось один буде розпалювати, а інший - дмухати на нього щосили.

Нічого не вийде, якщо просто
не взяти сірники.
Не утворити взаємодії.

Вітер може загасити полум'я. Воно може втратитися від дощу. Його може не стати з причини накриття його ковдрою.

А що станеться, як сірник впаде випадково біля поля та стане пожежа? Котра запалить країну?

Полум'я виникає у різних місцях. Це і... Плита. Навмисно. Але інколи й - випадково.

Х

Як зрозуміти, де закінчується вогонь та починається попіл? Як довго горить попіл? Скільки він тліє? Як швидко можна підпалити твердий шматок паперу? Чи буде горіти Біблія? А що трапиться із людиною?..

Кидати вогонь у воду - бігти від гріха.
Підкидати хмиз до вогнища - інвестувати у відносини. У справу життя. У технології її побудови та більше - функціонування.

Але... Якщо всі навколо бачать, що тобі потрібно робити, але ти не можеш?
Що, якщо йде дощ, перед тобою хмиз, два сірники, майже цілком вже волога коробка з-під них, а дощ все стає більшим?

Що робити, коли поруч з тобою є двоє. Один із котрих ледь не кричить на тебе, так хоче "допомогти", а інший - стримує цю "силу зла"?
Чи є допомога тут доречною?
Що ти будеш робити тоді?

А коли. За останнім шансом все-таки запалюється вогнище... Що робити, як у нього змушують кинути усе над_важливе для тебе?

Так, це непросто. Розуміти, що твої речі горять. Ти кинув їх туди. Тебе наче не змушували. Але вони [вже] горять. І смердять. І так їх там багато. А ти міг би їх ще носити... Але з попелу.

Що виросте? Радість.
Стає єлей радості.
Покриє голову.
Алілу-я

І цей попіл. Чи буде він рознесений
полем вітром? / Що стає утіхою Царя?