НЕБЕСНИЙ ПОЛОН
Автор: Юлія Лапушанська
Оскільки ти
Витікала
Втілкала
Кувала
Я шукала
Знаходила & приймала,
І доки знайшла
Вже перецькувала
І знову побігла в далечінь
Хороші веселі патрони
Дружно скачуть по баритону
Вже прагнуть
Підживи
Прагнуть полону
_ Не в Львові
В Содомі
Що, голим?
Ох, побежери Боже!
Як було "добре" там
Де не торкалась Твоя рука
Доки Ти ще не вивів мене з полону
Не показав на очі
Чудеса
На обличчі не запечатав Свій знак
Не відкрив долонь
Не розповів жарт
Як було добре у забутті
Тебе торкають
А ти п'єш і мовчиш
Мовчки, понуро
Підсилюєш сприйняття,
Але кайфу нема.
Без Тебе - спрага одна
Напій мене Своїм теплом
Своїм гарячим, як дитячий хворий живіт
Забуттям
Я хочу забутися в Небесах
Ти поведеш мене?..
Без Тебе - лиш вітер та пустовіт
Без Тебе і подих -
То заметіль
Куди і піду
І з ким я побачусь
Коли Ти - то не я
Ти як вогонь
Пожираєш
Дарма?
Усе минуле
Залишаєш лиш нинішнє життя
Що було того вже не знаєш
Втікало
Воно відійшло
Воно відмерло
Бог мій та Господь
Куди я піду,
Щоб знайти тебе?
Де мені тепер бігти?
Куди втікати?
Куди йти, щоб Тебе знайти
Відкрий Біблію
Послужи Йому
Поговори з Ним
Про Нього. Він - Бог милуючий та всесильний
Його слава та влада простягається навіки
Амінь. Закувала правда
Затінила рада
Куда я втечу від присутності Духа Твого?
Із ким поговорю,
Щоб не згадали Тебе?
Такого немає в Prada чи Praga
Ти переслідував мене
І продовжуєш.
Мені не втекти від Твого лиця
Ти справді ніколи увесь
Цей час не полишав мене
Мені було так соромно
Коли дізналася, що Ти бачив усе
Усі ті моменти,
Коли вважала за забуття
Ти сприйняв як є -
Сприймав за буття
Бути чи не трупи
Трусити чи тонути
Мені не втекти і до озера мірного
Бо Ти мне знайдеш навіть...
Навіть [захлинається] там
Навіть коли я закочував очі
Навіть коли закриваю обличчя руками
Навіть коли здається, що я втікаю
От-от сховають
_І тут Ти є
Завжди
Зі мною
Як штик
Ти штиль
Я вітер
Ти журба
Я сміх
Ти океан
Ти моє плече
Опора
Де мій страх?
Він у Тобі
Схований маяк
Куди піти мені, щоб знайти Тебе?
І тихий вітер прошепоче:
"Ісус вже тут"
Він поруч.
Завжди
_Зажди.
_ Що, і тут Він є?
І тиха Хлоя
Що спадала вранці з неба
Віднайде мене
Та мовчки відведе мене у шати
Там де Творець
І скаже
Давай
Поклонимось йому
Разом
У цей раз
У цей час?
Так
Це тихий ангел,
Котрий не викрив свого походження
Та залишився вірним Христу
"Пішли", -
Відповідаю
[Нерішуче] я
І все:
Мене забули
Мене затягло
Коли щоранку
І щоразу
Перед сніданком
І що ще? Коли ще?
Перше, що роблю, -
Приходжу до Тебе
На колінах:
"Ти, мій Творець,
Бачиш усе."
І виправдовує мене і визволяє
І дає
Милість Свою
Вона простягається
Не знаючи ні дна, ні кінця, ні дня закінчення
Боже
Ти єдиний не шуршиш,
Коли я роблю щось не так
Не обговорюєш
Ти єдиний хто прийняв мене,
Коли інших не стало
Тих, хто обіцяв залишитися назавжди
_Брехали?
_Певно, це правда
Знаю: Ти зі мною
Назавжди,
Навіки
І навіть, коли помру я
[Помре моя душа]
Ти візьмеш мене
Під Свою опіку.
: Прихистиш.
Духом Своїм
Забереш життя
_Забирай його зараз
Чого чекати? Воно не потрібне мені:
Краще спати
У кімнаті, де Ти є
Аніж бродити у світі,
Що належить не Тобі
Боже
Змилуйся наді мною: наді мною:
Ти бачиш кожну з моїх провин:
Усе, що робила не так.
Усі місця,
Де ступала дарма.
Що робити з цим?..
Забирай. Я прошу Тебе - забирай.
Віддаю все тобі
Віддаю себе тобі
Приведи мене у Свій небесний край
[Амінь]
Слава
https://holypoem.com/16894
@holypoem