Він мусив із небесного чертога

Автор: Ju Lia

Він мусив із небесного чертога
Прийти у цей пропащий грішний світ, 
Де тільки хлів убогий ждав на Нього
І плин поневіряння хмурих літ. 

Він мусив доброхіть обрати долю
Наруги, глуму, злигоднів, страждань... 
Творець землі мав тут зазнати болю 
І замість поклоніння - бичувань... 

Він мусив безустанно крокувати, 
Щоб сповіщати благодаті рік.
За Правду на землі щодня страждати, 
За неї бути гнаним від усіх. 

Він мусив від найближчих пережити
Шокуючої зради гострий біль 
І найстрашнішу мить один зустріти, 
Оточений врагами звідусіль. 

Він мусив на хресті в пекельних муках
Зазнати суду за чужі гріхи, 
Підставивши Свої святії руки
На дереві проклятім під цвяхи. 

Він мусив залишатися самотнім
В ту найстрашнішу мить, коли за гріх
Його уразив гнів невідворотній. 
Бог праведний дивитися не міг

На Чистого, Безгрішного, Святого, 
Який зробився замість нас гріхом, 
На Себе взявши лютість гніву Бога
Під праведним Божественим судом! 

О Спасе, гідний честі й поклоніння! 
Ти замість мене все це переніс! 
Ти двері неба відчинив створінню, 
Пройшовши путь страждань гірких і сліз! 

Зворушено я бачу на долонях, 
Що в ніжності до мене Ти простяг, 
Глибокі рани - карб страшних агоній. 
І в них... моє записане ім'я.