Запізно з Богом не буває

Автор: Леся Данильчик

"Уже ніщо не помагає,
Спасти її ми вже не в змозі,
Дитина ваша помирає,
Шукайте виходу у Бозі...

Запізно вже - такий наш вирок,
Хвороба швидко прогресує,
Не житиме уже дитина,
Хіба лиш чудо порятує!"

Так важко ці слова вміщати...
Єдина донька...Втіха мами...
Найкраща квіточка у тата,
Яскраве сонечко весняне.

Смертельна неміч громом з неба
Постукала в сім'ю раптово,
Нічого вже батькам не треба,
Лише б дитя було здорове.

Усі збереження, що мали,
Все, що громадили роками,
На ліки донечки віддали,
Та розвели уже руками

Ті, на котрих була надія,
Що обіцяли врятувати,
Та вже й вони не розуміють,
Як цю недугу лікувати.

Шукати помочі у Бога?..
А де ж Він є, що все так сталось?!
Робити щось немає змоги,
Життя спинилося, здавалось...

Та все ж упали на коліна
Батьки нещасні у палаті
І стали плакати щосили,
У Бога зцілення благати.

"Якщо Ти є, - в сльозах просили, -
Зціли дитя, Тебе благаєм,
Прости, де ми в пороках жили,
Тобі служити обіцяєм!.."

Проста молитва, але щира
Зробила чудо... І вже зранку
Дівчатко з коми пробудилось,
Просило у батьків сніданку.

Так через немочі дитини,
Крізь біль, крізь сльози і тривогу,
Бог врятував усю родину,
Направив на вузьку дорогу.

***

Бог не запізниться ніколи,
Він час і місце добре знає,
Нема для Господа важкого,
І неможливого немає.

"Смердить уже...", - Христу казали,
Та Лазар вийшов із могили,
Сліпі з Ісусом прозрівали,
Німі з Ісусом говорили.

Якщо в скорботах ти сьогодні,
Надія в серці помирає,
Перед лицем схились Господнім -
Запізно з Богом не буває!

27.11.2021