Мамо
Автор: Наталья Челомбитко
Сьогодні я пишу тобі листа, Хоч знаю - ти його не прочитаєш. І не подзвониш, і не пригорнеш, І слова лагідного ти мені уже не скажеш. Вже рік пройшов - і ось весна щебече, Все оживає: і дерева, і трава, Земля радіє, знов повертається життя! А ти, ти - оживеш, ти - заспіваєш? Чи я почую голос рідний, лагідний такий? Пісню я твою, колись іще почую? І чи збагне всю правду мозок мій, Що очі й усмішка твоя -- Такі далекі і такі холодні... ... Мені ж так хочеться тепла, тепла долонь твоїх відчути , О мамо, як мені збагнути? Ту незбагненну теплоту очей твоїх, В яких і біль, і радість, і турбота...
https://holypoem.com/15424
@holypoem
