Лілія Мандзюк - Бог – Приятель людини

Бог – Приятель людини

Бог – Приятель людини

Ти, Господь, задивляєшся в душу,
Й, як ніхто, розумієш її.
Бачиш сонячні дні там і стужу.
Й пропонуєш їй ліки Свої.

Як ніхто, Ти умієш читати
Серця стан, хоч закриті уста.
Ти умієш надію вселяти,
Оживляти, давати життя!

Знаєш крапки, і коми, й три крапки
У людському короткім житті.
Ти підйоми всі бачиш, й падіння,
Гордість, відчай, смирення душі.

Коли прагне до Тебе людина –
Ти радієш, й сумуєш, як – ні.
О, Господь! - Похилилась билина, - 
Не доломиш її до землі.

Хто до Тебе приходить – приймаєш,
І говориш: не вижену геть.
Коли кається хтось – Ти прощаєш,
Й тих рятуєш, хто падав на смерть.

Пригортаєш, обв’язуєш рани,
Піднімаєш, слабкого несеш.
Й обіцяєш: навіки Я з вами.
Скоро, Боже, Ти в славі прийдеш.

Приготуй моє серце, Спаситель.
Як ніхто, Боже, знаєш його.
Вічний, Добрий, спасіння Даритель,
Потребую прощення Твого.

Потребую бальзаму і мазі,
Потребую живої води.
Гріх обмий і очисти від грязі.
Серцем слався й там вічно живи!
https://holypoem.com/15282
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 241 читатель

Похожие стихи

Ті, що Христові
Лілія Мандзюк
998
Лист для тебе
Лілія Мандзюк
358
Будь, Боже, со мной
Лілія Мандзюк
160
Невже ти не знаєш?
Лілія Мандзюк
508
Повилася надія
Лілія Мандзюк
1062
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 253
Гостей: 253
Пользователей: 0