Лілія Мандзюк - Потягнулась душа до Бога

Потягнулась душа до Бога

Потягнулась душа до Бога

Потягнулась душа до Бога,
До небес, Христа чистоти.
Знаю: там для неї свобода.
Їй на зустріч, Ісусе, йди!

Серце втомлене чує шепіт,
Хтось промовив: “Гріхи лиши, -
Ті слова, як у скелю молот, -
Дай їх Богу, вільним живи!”

Я люблю це, цей гріх робити,
Це комфорту мені додає...
Я не можу це сам лишити?
Як захочу, то сила є...

А душа у той час кричала:
“Визнай, визнай, що ти бідняк.
Я від діл твоїх лиш втрачала,
Чом мене ціниш на мідяк?

А я створена вічно жити.
Мій Творець — Всемогутній Бог.
Це Він кличе, хоче простити.
Чом, мій пане, ти мов оглох?

Серце нило, ніяковіло,
Ну, а руки чинили гріх.
В таїні, у думках хотіло,
Щоби Бог йому допоміг.

Віч-на-віч із самим собою:
Лінь, байдужість і дивний страх...
“Я засуджений буду Тобою?
Але ж міць є в руках, ногах...”

Не надійся, людино, на себе,
Бо вже завтрашній день не наш!
Хто врятує в час горя тебе? -
Розсуди себе без прикрас.

Бог не хоче, повір, судити,
Благодаті триває час.
Та не вічно буде терпіти,
Постраждав вже давно за нас.

Сколихнулось серце... “До Бога
Поспіши”, - це промовив Спас.
Знає Він таїни. Й тривога,
Наче поклик: прокинься враз!

Потягнулась душа до неба,
Ти за голосом Божим йди.
Бог — насущна твоя потреба.
“Так, зміни”, - ти Йому скажи.
https://holypoem.com/13041
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 379 читателей

Похожие стихи

Урок від Творця
Лілія Мандзюк
329
Слова
Лілія Мандзюк
460
Іди до Христа
Лілія Мандзюк
505
Церкві Христовій
Лілія Мандзюк
298
Слова
Лілія Мандзюк
44
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 389
Гостей: 389
Пользователей: 0