Непохитно я надіявся на Бога
Автор: Людмила Гуменюк
Непохитно я надіявся на Бога, Прихилився Він, почув зойк мій, Із багна Він витяг, зі страшного рову, І на камені мене поставив Він. Із болота Господь витяг мої ноги, І зміцнив Господь стопи мої, Пісню вклав до вуст моїх нову, чудову, Щоб я славив Бога у всі дні. Хто побачить і почує, - їх багато, Прийде острах на усіх людей, І на Господа почнуть надію мати, Бога славити, а не людей. І блажений чоловік той, що на Бога Покладає надії свої, До гордих не піде він по допомогу, І не схилиться він до брехні. Як багато Ти зробив, Господь, мій Боже, Я хотів розповісти давно, Про чуда й думки Твої про нас, -Перевищують вони число! Ти не побажав ні пожертв, ні приношень, Ти всепалення не захотів, Ти пожертви за гріх не жадав, мій Боже, Ти тоді мої вуха відкрив. Ось іду, написано в книзі про мене, У моєму серці Твій закон, У великім зібранні я правду звіщав І вустам не було заборон. Виконати я бажаю Твою волю, Твою правду в серці не ховав, Про спасіння Твоє і про вірність Твою, І про милість Твою сповіщав. Не затримуй від мене щедрість Свою, Хай істина Твоя і милість Охороняють мене у всі мої дні – Вороги у ганьбі щоб лишились. Нещастя без ліку мене оточили, Беззаконня мене досягли, Їх більш, ніж волосся на моїй голові, І бачити їх нема сили. Зволь спасти мене, Господи, допоможи! Поспіши Ти на поміч мені, Посором ворогів, що шукають душі, Хто бажає лихого мені! Посоромлені хай назад подадуться , Ті, що «добре» і «добре» кажуть, Посміховиськом стануть, де навернуться, Хто бажає лиха, як вражі ! Хай радіють і звеселяться Тобою, Усі ті, що спасіння шукають, Ті, що завжди говорять «Великий Господь», І на Тебе надію мають. А я - бідний, убогий, але Сам Господь Помічник і мій Визволитель, У важкий час піклується мною Господь, Не затримуйся , мій Спасителю !
https://holypoem.com/11604
@holypoem