У Гефсиманському саду

Автор: Мира Губенко

В сад Гефсиманський Ісус поспішає,    
Учнів з Собою Своїх запросив,    
З ними востаннє Він тут побуває,    
Тут, на горі, так молитись любив..    
    
Тяжко прийдеться Йому помирати-    
Хто зхоче жертву цю оцінить?    
Воля хай буде Твоя, Отче СвЯтий,-    
Чашу страждань до кінця буду пить.    
    
Ось, повели, закували в кайдани,    
Наче злодія, на смерть засудить,    
З терну вінок, кривавіі рани,    
Й насмішки в покорі Ісус мав терпіть.    
    
Тяжкий, далекий голгофський був путь-    
Хрест Самому довелося узять,    
Наче ягняту Ісуса ведуть,    
Щоби Невинного там розіп'ять..    
    
Руки і ноги цвяхами прибили,    
Замість води пити оцет дали,    
Воїни одяг Його розділили,    
А за хитон-- жребій дали..    
    
В шостiй годині тьма наступила,    
В храмі порвалась завіса на знак,    
Що переможена смерть, все Звершилось,    
Христос помер, примирив з Богом нас.    
    
*******************    
Марфа й Марія зрання поспішали    
До гробу Господа скоро прийти,    
Всі благовоння з собою узяли,    
Щоб тіло зранее Боже змастить..    
    
Дивная звістка- у гробi нікого,    
Камінь відвалений, Ангел з'явивсь-    
Що ви між мертвими ждете живого?    
Христос воскрес, обіцяв Він колись.    
    
Йдіть й розкажіть благу цю новину,    
Щоби повірили всі і спаслись-    
Бог за людей віддав Свого Сина,    
Щоб не загинули й вічно жили!    
    
2010г. март-апрель