Лист в нікуди
Автор: Яніка
Трава, кущі, дерева люди і квіти ... квіти вже сухі ... Зів'яли квіти мого серця, залишились лиш будяки. Дороги стежки, шлях в нікуди, летять, повзуть і їдуть люди, але куди? Куди? Куди? А я стою. Все про минає повз мене, все спішить кудись. Я - залишаюся на місці, а наді мною - темна вись... Що є життя? То темний морок без світла, ясності зірок. Весь бруд землі його затьмарив, але ступи лиш зайвий крок, зринь трохи вище - і побачиш красу полів, лісів і плес. Тут сонце сходить, вітер бродить. Тут казка волі і чудес! Та люди своїм хворим мозком руйнують казку і псують красу Землі, душі і тіла. А на любов вони плюють... 07.08.2000
https://holypoem.com/10010
@holypoem
