Слава Тобі, що мене підкріпляєш

Автор: Євген Орлов

Слава Тобі, що мене підкріпляєш,
В різних скорботах, зі мною є Ти,
Духом Своїм, на шляху Ти втішаєш,
І даєш сил, твердо йти до мети.

Міцно тримаєш, Своєю рукою,
Ти пригортаєш, мене до грудей,
Так добре є, завжди поряд з Тобою,
Любиш ти всіх, немов Тато дітей.

Як ображають, сльозу витираєш,
Боляче роблять, Ти ліки даєш,
Добре тим є, кого Ти обираєш,
Ти їм притулок в Собі надаєш.

В небо веде лиш дорога терниста,
Духа хто має, туди лиш ввійде,
Дуже порою, вона кам'яниста,
Хто подолає, спочинок знайде.

Тож не дивімось на вітри жорстокі,
Віють вони, щоби з шляху звести.
В Бозі лиш сильні ми, не одинокі,
Будем смиренно хреста тож нести.

Рідні і близькі, є теж перепона,
Добре страждати, за ймення Христа,
Бог все одно, в кожнім дні охорона,
Славлять Його, нехай кожні вуста.

Він захистить, коли боляче ранять,
Рідні, чи друзі, за Ймення Христа,
Тож як тебе, за Ісуса тиранять,
Друже, згадай, про Господня хреста.

Тож ти радій, коли бурі, страждання,
Слав Христа Ймення, за долю таку,
І не лишай тож свого ти вповання,
Знає Господь, твою долю тяжку.

Все віддай в руку ти Духа Святого,
Втішить тебе, та торкнеться до них,
В небі одержиш, вінця золотого,
Будеш з Ісусом, в оселях святих.