А ти люби

Автор: Євген Орлов

А ти люби і навіть коли важко,
Робити спробуй те, чому вчить Бог,
По-справжньому, любити дуже тяжко,
Багато в серці нашім є тривог.

А ти люби, прощаючи образи,
Хоч боляче, хоч сльози ллють з очей,
О друже мій, згадай Христа накази,
Він говорив багато так речей.

В Нім приклад є, любові неземної,
Він біль терпів, страждання, та любив,
І не приймали, смерті ми такої,
До крові нас плітьми ніхто не бив...

На нас не рвали на шматки одежі,
В долоні, цвяхи не вбивали нам,
Як часто ми, не гасимо пожежі,
Коли десь сварка назріває там.

Приниження, обмови, осуд, плітки,
Це те, що мусить бути на шляху,
Як часто, біль приносять наші дітки,
Бажають інші,  долю  нам лиху.

І вороги, що зброєю вбивають, 
В живих, не залишають немовлят,
Любові, що в серцях своїй не мають,
Катують хлопців, наших янголят.

Не так Христос, що є Першосвященник, 
Бог від початку, що прийшов з ясел,
Що Духа дав нам, наш Він є натхненник,
Спасіння дав, всім з міст хто є і з сел.

На страті був, терпів страшні страждання,
Не проклинав, Отцю моливсь за всіх,
Хотів лиш Він одного, покаяння,
Щоб люди свій спокутували гріх.

Він так любив, ми так любити мусим,
Ми Божі діти, чиним якщо так,
Про те, як часто у молитві просим,
Простити тих, хто біль наносить нам?

Якщо прощати з вами ми не в силі,
Бажання помсти є велике в нас,
Якщо, навкруг є люди нам не милі,
Дає Господь, подумати ще час...

І помолитись, піст можливо взяти,
Щоб Він навчив любові нас до всіх,
Кому є тяжко, участь там прийняти,
У багатьох це викликає сміх ...

Так Бог навчає, не моя наука,
Любити серцем, не словами нас,
Так, це велика часто так є мука,
Господь наш від загибелі нас спас.

21.03.23 року.
Євген Орлов.