Без бою не буває перемог

Автор: Леся Данильчик

БЕЗ БОЮ НЕ БУВАЄ ПЕРЕМОГ 
Без бою не буває перемог,
Та часто так не хочеться боротись,
Бо руки опускаються в знемозі,
Несила вже зробити навіть крок.

Позаду і попереду війна,
Уже б, здається, треба відпочити,
У спокою хоч трішечки пожити,
Набратись сили хоче так душа.

За боєм - бій, постійна боротьба,
І знов болить нестерпно давня рана.
Вже стільки раз у битві постраждала,
А перемога так і не прийшла.

Ворожі стріли линуть звідусіль,
Над головою вже не раз летіли,
Та головне - не втратити щит віри,
Без обладунків не вступати в бій.

Зненацька може сковувати страх,
Що і тікати хочеться порою,
І здатися ганебно вже без бою...
Та це найгірше - потерпіти крах.

Життя - війна, тут небезпека скрізь.
Як сил нема, то раптом пригадаю:
Полон ворожий інших ще тримає,
За них боротись треба ще сильніш.

Без битви не буває перемог.
Коли здається - упаду в двобою,
Душа неначе крається від болю...
А поруч завжди люблячий Господь.

Він переміг, боровся до кінця,
А я не хочу інколи терпіти
І починаю знов себе жаліти,
А біль Христа сильніший у стократ.

Він все пройшов і Переможцем став,
І тим, хто б'ється, Він допомагає.
Хто бореться, хоч ран багато має,
Та це не свідчить, що ти вже програв.

Війна - то біль, та це ще не кінець,
Бо з чим зрівняти присмак перемоги,
Коли після боріння і тривоги
Отримати від Господа вінець?

Без бою не буває перемог.
Коли несила вже мені боротись,
Я піднімаю в небо свої очі,
Там жде на переможців завжди Бог.

Якщо і ти втомився в боротьбі,
Тобі здається, що усе пропало,
Ти не дивись, що знову в тебе рани,
То так повинно бути на війні.

Вставай і йди, ти борешся не сам,
Бог вірних робить здібними й міцними,
Вже над тобою смерть не має сили,
Коли життя у Господа руках.
©Леся Данильчик