Душа чекає Господи Тебе

Автор: Олена Романішина

Душа чекає, Господи, Тебе. 
Вона летіла б вже тепер додому. 
Мене так вабить небо голубе!.. 
Та це Тобі лиш, Господи, відомо. 

Зітру порою із очей сльозу... 
Сумую так за вічним світлим краєм. 
Я буду йти крізь вітер і грозу. 
Ісусе мій, з Тобою все здолаю. 

Коли від болю серце защемить, 
Коли лукавий хоче спокусити, 
У небі синім я знайду в ту мить 
Твій ніжний погляд, любий мій Спаситель. 

Блакить небесна, пречудова ти! 
Я музику чудесну серцем чую. 
Той спів, що лине ген із висоти... 
Ти ним, Ісусе, рани всі лікуєш. 

В Твоїх руках — навіки, мій Господь, 
І тільки Ти — Творець моєї долі! 
Просила б я: «Сьогодні вже приходь!» 
Та не моя — Твоя хай буде воля. 

Чи довго тут — відомо лиш Тобі. 
Дай сил не загубитися в спокусах 
І не ослабнути у боротьбі... 
У тиху пристань приведи, Ісусе!