Він прийшов у цей світ, як людина...

Автор: Леся Данильчик

Він прийшов у цей світ, як людина,
Народившись у яслах простих,
Щоб узяти на Себе провини
І від смерті спасти нас усіх.

Він, зціляючи всяку хворобу,
Полонених на волю пускав,
Воскрешав і виводив із гробу,
Добру звістку для людства звіщав.

Божий Син, але мив людям ноги,
І молився за кожного з нас,
Щоб широкі лишили дороги,
Щоби віри вогонь не погас.

Сам молився вночі, як всі спали,
У смертельній тривозі ридав.
Поки друзі спокійно дрімали,
До Отця на колінах взивав.

Ще сильніше у той час молився:
"Хай пройде мимо чаша оця..",
Та всім серцем Своїм покорився
Й прийняв волю від Бога-Отця.

Все могло бути зовсім інакше...
В небесах усю славу лишив,
І, життя на жертовник поклавши,
На землі Свою справу звершив.

Добровільно ішов на страждання,
Полюбивши людей до кінця,
Переніс від катів глузування,
Від плювань не ховавши лиця.

Від бичів закривавлена спина,
І чоло у їдких колючках...
Це ж уп'ялися людства провини,
Це ж на цвяхах іржа у гріхах!

Сам лишивсь на хресті помирати,
Та й тоді за людей Він моливсь
І продовжував знову спасати,
І ще більше любив, як колись.

Описати несила словами,
Як страждав на хресті Божий Син,
Ту любов не спинити віками,
І її не зітре часу плин.

Стільки років пройшло, та я знаю:
Недаремно Ісус постраждав,
Бо ще й досі від смерті спасає
Й відпускає на волю Варавв.

Він живий, бо воскрес у день третій,
Не підвладна над Ним уже смерть.
Щоб тобі, друже мій, не померти,
Поспіши до Ісуса тепер!

Не живи на землі цій безцільно,
Бо настали останні часи,
Візьми хрест свій скоріш й добровільно
На Голгофу, як Він, понеси.

Лише там настає перемога,
Й починається справжнє життя,
Поспіши усім серцем до Того,
Хто дарує тобі майбуття!

25.09.2021