Молися так

Автор: Любовь

Молися так, щоб небо сколихнулось,
Ти знаєш певно, Бог тебе почув.
І все твоє єство немов проснулось,
Здається, ти про все земне забув.

І вже в душі твоїй не стало болю,
Там - джерело, що безупинно бʼє.
Неначе пташка вирвалась на волю,
Так і  твоя  молитва  вгору  йде.

А неба далечінь спустилась низько,
Тебе покрила миром і теплом.
Ти Бога відчуваєш близько-близько,
Мов чуєш ангельську мелодію кругом.

І ці хвилини пережить чудово!-
Здається, все змінилось в одну мить…
З душі твоєї Бог забрав тривогу,
І факел віри ясно там горить.

А перед тим, там буря бурувала!-
Даремно все! Здаватися пора!!!
І вже твоя молитва затихала,
Ти бачив лиш - попереду гора!

Гора!
А ти на неї не дивився,
Свій зір тільки до неба підіймав…
Не зупинявся і молився,
Все своє серце Господу віддав.

І сльози потекли... Ти є не перший,
Хто плакав в боротьбі такій тяжкій…
І не схотів зійти з прямої стежки,
І геть прогнав усіх сумнівів рій.

Молися так завжди, хай пісня урочиста
Наповнює і  серце, і уста,
За тебе ж пролилася кров пречиста
Твого Спасителя і Господа Христа.