Як важливо

Автор: Леся Данильчик

Як важливо дякувати Богу
За дарунки, послані від Нього:
За рідненьких донечок, синочків,
За бездонні і щасливі очки.

Як то треба завжди на колінах
У молитві нести дочку й сина 
І просити Бога що є сили,
Щоб життя своє Йому вручили.

Як важливо завжди пам'ятати,
Щоб найкраще у житті їм дати.
Ні, то зовсім не багатство тлінне,
Є щось більше, краще і безцінне:

Це дітей навчити з Богом жити
Й перед Ним у чистоті ходити,
Щоб закони Божі пильнували,
Щоб у слові Божому зростали.

Як важливо дякувати щиро:
Наші діти проживають в мирі,
У достатку, у теплі зростають
І любов батьківську відчувають.

Не повсюди є щасливі діти:
Вбрані, взуті, неголодні, вмиті.
Є такі - не мають мам і тат,
Рідний дім - притулок, інтернат.

Уявлю, як десь там у куточку
Плаче син чийсь, плаче чиясь дочка,
Хтось на маму кожен день чекає,
А її немає все й немає.

І коли болить щось чи турбує,
Хто їх приголубить, поцілує,
Хто, як мама, так любити вміє?
Хто, як тато, на руках зігріє?

Тож постійно треба пам'ятати,
Богу вдячність й за батьків складати,
Що Господь нам їх подарував,
Що у їхні руки нас віддав.

Чи малі ще чи уже дорослі,
А в батьках нуждаємося досі.
То є щастя, хоч летять роки,
Що ми діти й водночас батьки.

Нехай серце наше не змовкає,
Богу вдячність кожен день співає.
І молитва в небеса хай лине
За батьків, за донечку, за сина...

Щоб у Царство Боже увійшли
Наші діти: доньки і сини,
Щоб батьків побачити спасенних
Й відчувати радість нескінченну,

Щоб у небі бачити дружину,
Чоловіка і свою родину,
Тих людей, що на шляху зустрілись,
За яких з любов'ю ми молились.

***
Як важливо дякувати Богу - 
Показав у рідний край дорогу,
Скоро прийме у небесний дім
Своїх вірних дочок і синів.