Нам Бог поміг...

Автор: Леся Данильчик

Нам Бог поміг зібратися сьогодні,
Це Він до цього місця нас зберіг
І обновились милості Господні,
Ми разом тут, і ми усі живі.

Це Бог про нас піклується щоднини,
Як в сонці світить, як шумить в дощах,
Коли сміється на устах дитини
Й горить любов'ю в маминих очах.

Й коли у серце стукає тривога,
А замість сонця лиш гуркоче грім,
І як терпіти біль уже не змога,
І сумно як - втішає тільки Він.

Яка то милість, що вмістити важко,
Яка любов - ніхто і не збагне.
Яка безмежна є Господня ласка,
Що нас знайшов, обмив тебе й мене.

Лиш уявити, що серед мільйонів,
Серед мільярдів на землі людей
Побачив нас, обмив святою кров'ю,
Усиновив і не залишить вже.

Як то важливо завжди пам'ятати,
Що ми без Нього є ніщо, лиш прах.
І Господу в серцях хвалу співати,
Подяку нести кожен день в устах.

Й, прокинувшись опісля сну нічного,
Не забувати, щоб там не було,
Що ми щасливі, бо ми знаєм Бога.
Блаженні ми - нас любить Вічний Бог.

Нам Бог поміг зібратися сьогодні
Й на місце це усіх Він нас привів.
Великі й дивні є діла Господні!
Хвала Йому навік - Царю царів!