У житті наче в школі

Автор: Lyubov Dulya (Shewchik)

Пишу диктант, невпевнено пишу,  
Із виправленнями та помилками,  
Біжить рядком про і я біжу,  
І грубо помиляюся роками . 
 
І все ж пишу диктант на чистовик,  
Без права щось колись переписати.  
До почерку свого я майже звик,  
До помилок не хочеться звикати.  
 
Пишу диктант, перо лишає слід,  
І знову бруд, і знову ряд нерівний,  
І переливанні виступає піт:  
Коли ж я помилок старих уникну?!  
 
Так довго вчусь, тренуюсь і пишу,  
І лиш тоді, як знову помиляюсь,  
То згадую, що правила не вчу,  
Без знань важливих марно я стараюсь.  
 
А Вчитель мій, з надією в душі,  
Мені підручник тихо простягає: 
«Ти правила засвоїти спіши ,  
Без них ніяк, ти ж це прекрасно знаєш!» 
 
Підручника гортаю сторінки,  
Відшукуючи перли знань важливих.  
В навчанні дні минають і роки...  
я правила завчив, собі на диво!  
 
І знов пишу уже новий диктант,  
Так хочеться писати все чистіше...  
Й шепочуть мої стомлені вуста:  
Хай помилок старих не буде більше.  
 
Беру у руки списаний папір,  
І Вчителю несу на перевірку.  
«Сьогодні я прощаю все тобі!» 
І ставить «добре» де протер я дірку. 
 
 
«Ти правила старанно довго вчив,  
Як помилявся - це тебе томило...  
Старатись будеш по життю йдучи,  
З такого учня, вірю, буде діло.» 
 
І посмішка з`явилась на устах,  
Тепер мені Учитель довіряє,  
І щез гнітючий неприємний страх,  
Я можу краще вже писати - знаю.  
 
Мій добрий Вчитель - це Господь Ісус,  
А правила - це заповіді Божі.  
Підручник по якому я учусь,  
Це  - Біблія, що вчить, як жити гоже.  
 
Диктант - це кожен день мого життя,  
Що вчинене усе несе з собою. 
Пишу - іду вперед, без вороття,  
Й діла мої ідуть услід за мною. 
~ДЛВ~