Бог не виїхав з України

Автор: Наталія Мартинюк

Бог не виїхав з України
Він лишився ось тут серед нас…
Там, де наші міста в руїнах,
Там, де промінь надії погас…

Бог не виїхав з України,
Він в підвалах, в Церквах, в метро,
Де схиляємо ми коліна…
Розкриває Святе шатро…

Бог не виїхав з України,
За опертя солдатам став.
Він між ворогом зводить стіни,
Його кулі не раз спиняв…

Бог не виїхав з України,
Як під обстрілом знову ми,
Закриває крильми Своїми…
Він рахується зі слізьми.

Бог не виїхав з України,
Плаче з нами… Йому теж болить.
В Бозі тільки нема переміни,
Він той Самий, завжди… кожну мить…

Бог не виїхав з України,
Він сьогодні із нами є…
Кожне серце для Нього — цінне…
Сил, терпіння ще додає…

До останньої навіть битви,
Буде поруч… не відійде…
Чує кожну просту молитву…
Поміч наша — Ім’я Святе…

Залікує народу рани,
Відбудуються знов мости…
Вірю: спокій і мир настане,
Зможе Бог всіх людей спасти…

Ворогів відведе далеко,
Не допустить Вкраїні зла…
Прилетить до гнізда лелека…
Інші вернуться до села…

Заспіває ще хор солов’їний,
Ще настане прекрасний час…
Бог не виїхав з України,
Він ніколи не лишить нас.