Благодать.

Автор: Галина Яхневич

Благодать. 
 
Ллється із неба Твоя благодать, 
Той  бачить, хто бачити може, 
А хто не бачить, то славу воздать 
Не знає, не вміє, мій Боже. 
 
Дихає він, - то Твоя благодать. 
І як ложку несе до рота, 
Жує, смакує і може ковтать,  
Відпочине, йде до роботи. 
 
Твоя благодать працює всю ніч – 
Відновлює кожну клітину. 
Нещасний, сліпий, не знає в чім річ: 
Він славить і хвалить людину. 
 
Ти терпеливий, даєш благодать, 
Бо знаєш, що значить людина: 
Ненавчена Богу славу віддать –  
Нікчемна маленька краплина. 
 
Кличеш: «Покайся, до Мене прийди, 
Бо зникнеш навіки, як пара, 
І не залишаться навіть сліди: 
За гріх – вічна смерть, то є кара. 
 
Ось Мій Син – вічна Моя благодать, 
Спасіння, невірна людино! 
Я хочу вічність і радість вам дать. 
Люблю вас, неслушна дитино!» 
 
Всюди, у всьому Твоя благодать, 
Милосердний і Вічний, Боже. 
Славу, хвалу Тобі буду співать, 
Доки тіло дихати зможе.