Ти прийшов постраждати, за грішних

Автор: Євген Орлов

Ти прийшов, постраждати за грішних,
За цей світ, за людей, за провини,
За всіх змучених долею й бідних,
Нині йде хто, крізь світські долини.

Кров прийшов Ти пролити Син Божий,
Добровільно...смиренно...в покорі....
Нажаль світ цей на Божий не схожий,
Бо  у людства, серця непрозорі.... 

Страшні муки прийняв Ти, не шану,
Хоч є гідним, хваління та слави,
Хоч Тобі й віддавали " Осанну"!
Був розп'ятий, під крики орави.

Ті, хто бачив, дива нескінченні,
Чув Слова Твої дивні, Спаситель,
Мовив що, мій Господь, Ти в смиренні,
Ти для учнів був, в бурях Хранитель.

Ті хто бачив, Тебе розпинали.....
Так жорстоко, знущалися з кого?
Це ми люди, ці цвяхи вбивали,
В Святе Тіло, Спасителя свого.

Чи багато сьогодні змінилось?
Він воскрес, робить дива й надалі,
Всі слова Христа майже здійснились,
А в людини, серця наче з сталі.

Є байдужі, до Божого Сина,
І сьогодні живуть всі безбожно,
На вас, грішники, буде провина,
Без Ісуса спастись, неспроможно.

Церква Божа - Христове ми тіло,
Пам'ятаймо про смерть ми Христову,
І чинімо, лиш Господа діло,
Заспіваймо Йому пісню нову.

Сповіщаймо спасіння, що в Бозі,
Це доручення, Господом дане,
Ми йдемо по Христовій дорозі,
Приберімо з сердець своїх квасне.

І Причастя частіше звершайте,
Він дав приклад то й ми так чинімо,
Мир в серцях і в Спасителі майте,
Та себе... лиш себе ми судімо.

Так навчає Син Божий в Писанні,
Це для Церкви, свята Божа воля,
Будьте в Дусі Святім, з Нім в єднанні,
Лиш в Христі, ваша схована доля.

Ти прийшов, постраждати за грішних,
Добровільно... смиренно... в покорі,
З полонених, зробити щоб вільних,
Щоб серця, люди мали прозорі.

29. 12. 25 року
© Євген Орлов