Ти виішеш Боже ласкою своєю
Ти втішиш Боже ласкою Своєю,
З Тобою, вітри й грози не страшні,
Я милістю спасенний є Твоєю,
Ти не покинеш, в бурі, та вогні.
Ти люблячий, чому ж не розуміють,
Ціни спасіння люди що в гріхах?
Лиш насміхатись над Тобою вміють,
Забули бо, про цвяхи вже в руках.
Ти знаєш всіх, бо ми Твоє творіння,
Лиш Кров Твоя звільняє від провин,
В Тобі лише, нам є благословіння,
Ти піднесеш, колись до височин.
Ти втішиш Бог, підтримаєш в дорозі,
Йти за Тобою, прагну в цім житті,
В спокої прагну бути, не в тривозі,
Щоб бути в небі, в вічнім майбутті.
З Тобою, вітри й грози не страшні,
Я милістю спасенний є Твоєю,
Ти не покинеш, в бурі, та вогні.
Ти люблячий, чому ж не розуміють,
Ціни спасіння люди що в гріхах?
Лиш насміхатись над Тобою вміють,
Забули бо, про цвяхи вже в руках.
Ти знаєш всіх, бо ми Твоє творіння,
Лиш Кров Твоя звільняє від провин,
В Тобі лише, нам є благословіння,
Ти піднесеш, колись до височин.
Ти втішиш Бог, підтримаєш в дорозі,
Йти за Тобою, прагну в цім житті,
В спокої прагну бути, не в тривозі,
Щоб бути в небі, в вічнім майбутті.
- Дата написання
- 14.09.26 року
HolyPoem · holypoem.com/29420
Коментарі 0
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Коментарів ще немає. Будьте першим!