Якщо любим Його

Автор: Юлія Тонего

"Радіймо й веселімося, і віддаймо славу Йому, бо настало весілля Агнця, і невіста Його приготовила себе!"
Об. 19:7

Уже скоро весілля. На зустріч жених поспішає.
Приготовано все, щоб кохану вести до вінця.
О, як довго уже він на день цей жаданий чекає,
Щоб у шлюбі з'єдналися їхні щасливі серця!

А вона? Хіба може в цей час не готовою бути?
Без весільного плаття, розтріпана і без фати?
Хіба може про вінчання в клопотах просто забути
І на власне весілля спізнитися і не піти?

Ні! Як щиро кохає, то зробить усе ради того,
Щоб готовою бути, коли день весілля прийде.
Важливішого більше не буде для неї нічого!
Якщо любить його, то за іншим услід не піде.

А якщо її серце при зустрічі з ним не тріпоче,
І думки не про нього, і в серці бажання не ті,
І до цього весілля її просто змусити хочуть -
Лиш тоді не готовою буде вона. Лиш тоді.
***
Уже скоро весілля. О, як же Христос поспішає!
Його прихід все ближче і ближче до нас з кожним днем.
Приготовано все, і оселі небесні чекають,
Коли ми, Його Церква, у славі Христовій прийдем.

То чи можна в ці дні нам усім не готовими бути
І серцями своїми хилитися до марноти?
Не чекати на зустріч, і кроків Христових не чути,
І безпечно поринути у круговерть суєти?

Ні! Як любим Його, якщо прагнемо цього єднання
Не лише на словах, а по-справжньому, усім єством,
То найкращими стануть роки, дні, години чекання
На ту мить, коли зможемо бути назавжди з Христом.

Стане менше думок про земне, буде більше про небо.
На колінах частіше стоятимемо в молитвах.
Зовсім іншими будуть всі наші щоденні потреби,
І тоді чистотою прикрасимо свій земний шлях.

Якщо любим Його, то за іншим услід не підемо,
І не зможе цей світ своїм блиском привабити нас.
Якщо любим Його, то готовими будем щоденно.
Якщо любим Його, то впізнаємо приходу час.

А якщо не чекаєм, якщо ми безпечні, байдужі,
І серця наші вабить до себе світська марнота,
І якщо Його приходом не переймаємось дуже,
Він прийде не за нами. Ми - не Наречена Христа.

Може, гості, чи друзі, чи просто хороші знайомі,
Чи лише прихожани, чи так - перехожі. Хтозна?
Але не Наречена. Її забере Він додому,
Адже любить Його лиш вона. Лиш вона.
***
Уже скоро весілля - і Церква підніметься в небо.
О, яка буде зустріч, яка буде радісна мить!
Наречена, готуйся, Жених поспішає до тебе,
Нехай в серці любов ще палкіше до Нього горить!

© Юлія Тонего