До ювілею братства -60-

Автор: Lyubov Dulya (Shewchik)

Любовь Дуля Шевчик

Шлях, довжиною в 60 років … 
Він злитий кров’ю , сповнений стражданням! 
Тож віримо: Спаситель нас  провів 
Крізь труднощі ,борню й випробування …

Гоніння та в’язниці не змогли 
Дух сильний  вірних християн зламати , 
На смерть сміливо діти Божі йшли , 
Були готові до страждань, до страти… 

Здійнявши пил , дзвеніли ланцюги, 
Йшли в табори достойно християни, Знущання й біль терпіли навкруги…
Кровили рани, тиснули кайдани… 

Ті, котрих світ весь недостойний був
Поневірялись в камерах тюремних, 
Приниження терпіли і ганьбу, 
Та Господу і там служили ревно! 

І розлучалися батьки з дітьми   
Можливо , щоб зустрітись вже у небі! 
Та не вмирала віра у пітьмі , 
Лиш відчувала в Господі потребу. 

Як насувались хмари грозові 
Смерть  в сім’ї в’язнів зазирала часом, 
Збирались сльози сироти й вдови 
У вічних небесах в страждання чашу. 

Герої віри йшли Христа шляхом, 
Вела їх в  небо «Via Dolorosa». 
За те що не мирилися з гріхом, 
Господь зливав   благословіння роси! 

Йшли, й вірили у вічне майбуття , 
Страждання жереб з радістю приймали! 
І з ризиком для власного життя 
Таємно Слово Боже друкували. 

Нам не злічити всіх страждань   і сліз! 
За діло  віри  в’язнів - не злічити! 
І тих, хто  Світло у  темряву  ніс, 
Смерть не змогла із Богом розлучити! 

Та хмара свідків закликає нас : 
На шлях страждань нехай спогляне кожен! 
Годинник світу б’є останній час! 
За вірними гряде Христос, Син Божий! 

Волає в небо  мучеників кров: 
Коли, Владико , світ судити будеш? 
Та вічна безкорислива Любов
Ще й нині до спасіння грішних будить! 

Не знаємо , що завтра принесе … 
Свободу для спасенних,  чи гоніння  … 
Нехай турбує нас  понад усе:
До смерті кожен щоб лишився вірним! 
-ДЛВ-