Кого із нас

Автор: Любовь Васенина

Кого із нас 

Кого із нас,хто тут сидить в цім залі,
Друг за монету срібла продавав?
Кого через орду солдатську гнали,
Над ким безжально римський бич злітав?

Кого із нас тягли на суд розправи,
Кому хто смертний вирок приписав?
Хто замість кривдника узятий був Варавви,
На Ко́му стид людських гріхів лежав?
 
Хто був,як раб,Якого обплювали,
Кому так сильно болю завдавали?
Кому хреста для страти готували,
«Розп'ятий буде хай!»–Кому кричали?

Кому знайома терня нам пекуча?
Хоч доторкнешся й біль візьме в той час...
Сплітали з неї той вінок колючий
І надягали на кого із нас?

Над Ким юрба жорстоко  посміявшись,
Немов Царю,дала Йому тростину?
І били нею,свіжих ран торкавшись,
В чиє вбивали тіло цвях невинне?

Хто перед смертю відчував томління
І чи залишив Бог когось із нас?
Хто помирав, щоб мали всі спасіння
І Хто чашу страждання пив до дна?

Ні,на хресті не ми терпіли муки,
Не наша кров стікала по землі. 
Були розтягнуті не наші руки,
Не ми несли прокляття на собі.

Хоч це життям своїм ми заслужили,
А покарання ніс Ісус Один.
Безгрішний,за гріхи страждав чужі Він,
Людський і Вишній Бога Син.
 
І хай простить нам Бог, що в днях суворих,
Не дивимося зовсім на Христа.
Не згадуємо про вінок терновий,
Не йдемо до підніжжя ми хреста.
 
Від сліз пролитих часто  знемагаєм,
Згинаємось від горя між людьми.
І день за днем так часто нарікаєм 
І долі іншої для себе просим ми.
 
А треба–в древнє місто повертатись,
По вулицям пройтись вузьким.
Разом з Христом на го́ру підійматись,
Вдихнути пережите разом з Ним.

Побачити криваве те розп'яття,
Той погляд Ніжний,мовчазні вуста.
Того,Хто за всіх нас поніс прокляття,
Невинно був прибитий до хреста.

Ми часто перед Богом з вами винні,
Ніхто: «Я чистий чи правий» би не сказав.
Якщо згадаєм про розп'яття нині,
То чи не їсти із гірких нам трав?

І де б ми не були сестро,мій брате,
Бог проявляє милість і Любов.
Так,ми страждаєм, але небагато
І після хмар сіяє сонце знов.

І дай Господь щоб по вузькій стежині,
Перед очима нашими була:
Болю Ісуса нашого картина
І та вина,що на Його лягла.Амінь

Автор —Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук