Ми думали..

Автор: Галина Кучурівська

Ми думали що ми ще не щасливі,
Що нам не вистачає ще чогось.
Коли ми мали дні- насичені й бурхливі,
А потім все змінити довелось…

Змінився час ,обставини і мрії ,
І цінності вже не такі тепер.
Нас ранили зимові ті події ,
Вчимось як жити дотепер…

Ще глибше зрозуміли за що вдячні,
Дізнались цінність слова мир.
І дехто погляди свої атеїстичні ,
Змінив на новий орієнтир .

Це сильний біль і боротьба щоденна,
Та маємо стояти і рости.
Молитва зараз -нескінченна ,
За всіх ,хто мусив це пройти .

Ми думали що більше не побачим,
Як це шукати хліба і води.
Як з кожним днем все більше й важче,
Цей біль поранених нести .

Не можем поки ми усе збагнути,
Не знаєм як, за що й чому?..
Господніх планів нам не осягнути,
Чому ми йдем крізь цю пітьму?

Одне лиш знаєм -Бог є поруч,
Поклич Його , вставай і йди.
І не дивись праворуч чи ліворуч ,
Свій погляд в небо підійми.

Господь, почуй нас і зціли всі болі,
Потіш, наповни ,обійми .
Зміцни розбитих ранених в недолі,
Дай сили встати й далі йти.

Тепер ми знаєм що ми є щасливі,
Коли є хліб ,а в небі мир.
І дуже жаль ,що спогади жахливі
Нам не забуть… підвал і кожен двір .

Ти бачиш руки Боже пожадливі ,
Помилуй український наш народ.
Хай посоромляться усі несправедливі,
А ти зміцни нас всіх серед скорбот.

© Галина Кучурівська