Спасіння

Автор: Anatoliy Chipak

Спасіння

Для твого і мого спасіння,
Син Божий зійшов із небес.
Для твого і мого спасіння,
Із мертвих Господь наш воскрес.

Прожив Він життя як людина,
Як всі ми, спокуси він мав.
Отцеві що в небі - дитина,
Як добрий він син, довіряв.

Бажання Свої говорив Він,
Та волю Він Батька шукав.
Ночами в пустелі молився,
А днями спасіння віщав.

Людськую біду завжди бачив,
Крізь горе не йшов осторонь.
Провину гріха Він пробачив,
Підставив себе Він за бронь. 

За вдів та сиріт заступався,
Нам також наказ подавав.
Народ біля Нього збирався,
Їх горе та біль Він зціляв.

Померлих вертав до життя Він.
Тавиті і Лазарю, хлопцю з Наїну,
Прожити дав  шанс ще один.
Кричали всі разом Осана Давіну.

Для мого і твого спасіння,
Життя як людина Він мав.
Він вістку чудову спасіння,
Юдеям й поганам віщав.

Свої ж Христа геть не прийняли,
Із заздрістю гнали Його.
Просили римлян щоб розп'яли,
На дереві в Пэсах Його...

Того Хто кормив їх в пустині,
Сліпим Він прозріння давав.
Прокажені були те ж вільні,
Просили Пилат щоб розп'яв.

А Він все любив їх, терплячи,
Кормив і поїв та прощав.
Наснагу давав Він гарячу,
Тому хто спасіння віщав.

Не всім до вподоби Син Божий,
Не кожний ту вістку приймав.
Кричали: "На Бога не схожий",
"Святий люд"  Його не вітав.

За добрії справи та вчинки,
Римлянам віддали Його.
А натовп кричав без зупинки,
Розп'яти, розп'яти Його. 

Всю ніч у продовж Його били,
Сміялись, плювали в чоло.
А друзі в ту мить розгубились,
Тікавши повсюди, зрікались Його.

Наругу коли завершили,
Майданом сказали вести.
Старого хреста навалили,
На гору веліли нести.

З важкою і хрестною ношею,
Спаситель в жару ледь ішов.
Упав обезсилений з болею,
Вже далі з хрестом він не йшов. 

Та ноша Йому не під силу,
Гріхи наші з вами тяжкі.
Це ми все на Нього звалили,
Провини й зневаги свої. 

І ось Він уже на вершині,
Солдати Його розтягли.
І цвяхи старії вбивали,
У руки що світ обняли. 

Піднесений, спрагу терпів Він,
Та оцет вояки давали Йому.
Глузуючи одіж Його поділили,
Прощаючи всім, Він молився Отцю. 

О третій годині в полудню,
Зібравши всі сили, волав.
Звершилось, Звершилось Спасіння!
Звернувшись до неба Він духа віддав.

Для твого і мого спасіння,
Син Божий так тяжко страждав.
Для твого і мого спасіння,
Він Духа Святого із неба післав. 

О друже ти мій не барися,
Спіши щоб прославить Творця.
Оливою чистою з Неба,
Наповнюй свого каганця.