Як добре цінувати те, що маєм

Автор: Леся Данильчик

Як добре цінувати те, що маєм,
І дякувати Богу всякий раз
За все, що ми дрібницями вважаєм,
Й за те, що найдорожчим є для нас.

Розплющивши уранці свої очі,
Не треба планувати день новий,
А дякувати Господу охоче
За те, що нас сьогодні розбудив.

Подякуймо за те, що маєм рідних,
Що в цьому світі маємо близьких,
За тих, про кого дбати необхідно,
І хто про нас піклується завжди.

Коли йдемо вмиватися спросоння,
Подякуймо всім серденьком за те,
Що бачимо крізь скло промінчик сонця,
Що з крану, мов струмок, вода тече.

Коли до столу сядемо поїсти,
То Богу будьмо вдячними щораз,
Що Він про нас піклується постійно,
Що в домі є електрика чи газ...

Коли ж у нас електрики немає,
І з крану не тече струмком вода,
Коли у вікна вітер завіває,
І звичного комфорту вже нема,

Це не причина, щоби промовчати
І не віддати Господу хвалу.
Навчімося постійно цінувати
Навіть дрібницю у житті малу.

Коли немає світла, всюди темно,
Й робота перервалася ураз,
Подякуймо, що можем недаремно
Проводити із рідними свій час.

Як діти нам порою докучають
І роблять все, немовби навпаки,
Подякуймо, що ми в житті їх маєм,
Подякуймо за те, що ми батьки.

Як дощ паде і навкруги болото,
Чи вітер, сніг, і всюди замело,
Не злімося ніколи на погоду,
А дякуймо, що взуті ми йдемо.

Коли порою все йде не за планом,
І мрії знов руйнуються усі,
У той момент лише не нарікаймо,
А краще, за що дякувать, знайдім.

Хоча важке й тривожне сьогодення,
Та дякуймо і в щасті, і в журбі...
І будемо тоді благословенні,
Бо вдячним людям легше у житті.