Час змінити своє життя

Автор: Неизвестен

Я знаю, які у вас душі, 
Я бачу їх геть і повністю,
Ви стали до Мене байдужі,
Наповнені з середини гріховністю. 

Надію покладаєте ви на інше,
І розраховуєте на власні сили,
Що може бути гірше,
Якщо від Мене ви відступили? 

Народе, навіщо кричиш до людей? 
Ким ти хочеш бути почутий?
Від кого чекаєш ти відповідей?
Так знай, ти ними сьогодні забутий. 

Я лиш Той, Хто може змінити обставини,
Довірся Мені, а не людям,
Послухай Мене, не новини!
Кажи ти Мені, не країнам. 

Я є Той, Хто змінює час,
І лиш Я можу це зупинити,
Це допущено, щоб перевірити вас,
І душі кардинально змінити. 

І нині, ти показуєш свій характер:
Впертий і лицемірний,
Звичайно в цьому ти майстер,
Здаєшся всім сильний, невинний. 

Але в Моїх очах ти безпомічний,
І не думай, що стоїш зараз твердо, 
Ти дуже є  немічний,
До гріха схильний відверто. 

Я бачу в тобі твій характер,
 Але жаль, що не Мій!
Подув лиш маленький вітер,
А в серці твоєму вже змій. 

І розкидаєшся словами ти лютими,
Але не по Моєму це духу.
Я вимагаю бути святими,
Якщо не хочеш бачить розруху. 

О народе, побитий і мучений,
Твоє серце важче за камінь. 
Нащо такий ти розлючений?
На тобі так багато шрамів?

А це тільки початок, народе!
Невже Я вам не казав?
Що час важкий прийде,
А ти не слухав, не пильнував.  

В думках ти літав, 
Не до Мене благав,
Плани свої малював,
Мене за ніщо рахував. 

І нині Я зайшов в кожний дім,
Перевірив кожну душу і серце.  
Невже Я раніше тебе не вів?
Ти дійсно не знаєш, яке твоє місце?

На фронті чи на колінах,
Мені важливо де ти воюєш,
В твоїх руках ціла країна!
Ти хоч трохи це розумієш?

Оце така твоя віра?
Взивай до мене сильніше! 
Щоб спасенна була Україна, -
Говори до мене чіткіше. 

Зважений народ мій,
І не знайдено в багатьох віри, 
А лише страх німий,
Який витрачає сили. 

Показав ти тепер довіру,
Молодець, так тримати
Боїшся лише за тіло,
А душа? Їй весь вік помирати? 

Безкінечно мучитися,
Чути скрегіт зубів,
Чи краще зараз покаятися?
І пробачити всіх ворогів?

Можливо тебе це лякає,та Я не змовкаю,
Я не бажаю смерті твоєї,
Я ще стою і стукаю,
Відкрий Мені швидше двері. 

Цими проблемами 
Я тебе закаляю,
Цими болючими шрамами
Серце твоє міняю. 

Я хочу зблизитися з тобою, 
Тому Я це допускаю. 
Своєю святою рукою
Всі вади твої виправляю. 

О мій народе, невже Мене  ти не чуєш?
Коли вже мудрості наберешся?
Навіщо проти Мене бунтуєш?
На ворога сваришся -

З середини себе руйнуєш,
Ядом на нього плюєшся?
Ти ж себе оскверняєш,
І гріх собі заробляєш. 

Покайся народе в цьому,
Прийми волю мою,
Будь ти людиною
Зовсім не злою, а чистою. 

Май Дух Мій 
І чини по Духу Моєму,
На колінах в проломі ти стій,
І силу побачиш невидиму. 

Бережи серце своє
І вуста стримуй від злого,
Бо часто в житті так буває,
Що сходиш з дороги святої. 

А потім дуже страждаєш,
Плоди свої пожинаєш,
На колінах плачеш,
До Бога взиваєш. 

Розрушуй справи ворога душі,
Будь сіллю землі. 
Змири своє серце в тиші.
Освячуйся і наповняйся в ці дні. 

Це тільки початок печалі,
І якщо тут ти виявився слабким,
То як підеш далі 
Із серцем таким пустим?

Чому взиваєш до людей,
Звертаєшся до новин?
Не ховайся від Господніх очей,
Якщо хочеш ти перемін. 

Народе, піднімай свої руки до неба, 
І почни взивати до Бога,
Бо нам допомога треба,
І знайти її можем в Нього. 

Бо тільки з Господом ми усе зумієм, 
Отримаєм те, про що мрієм,
Все легко пройдем,
І ніг не зіб’єм. 

Хай Бог буде наша опора,
Підтримка і охорона,
Ми його є творіння, 
А Він наше спасіння.