Читаю Слово

Автор: Юрій Вавринюк

Читаю Слово. В дивний світ надії 
Мене ведуть натхненності рядки. 
І серце плаче, тішиться, радіє, 
Й спадає пил з історії віків. 

Лягають в душу образів лавини: 
Мойсей та Йосип, Яків та Ілля. 
Ось мудреці з дарами для Дитини, 
Там Ірод стежить злякано здаля. 

А ось Христос навчає біля моря, 
Спішать сліпці, батьки ведуть дітей. 
Ось Він хреста несе в святій покорі, 
А з тим хрестом гріхи усіх людей. 

Сміється з Юди зрадницький цілунок, 
Пече в кишені жменя срібняків. 
Любов Христа, як вічний подарунок 
Слова святі проносять крізь віки. 

Знаходжу в них я вічну мудрість й силу, 
Вони ведуть в незвідані світи. 
Хоч перші кроки ще такі несмілі, 
Та з Божим Словом впевненіше йти. 

У Слові тім — минуле і майбутнє, 
Моє спасіння і моє життя. 
Воно відкрило вічну Божу сутність, 
Збудивши в серці слово каяття. 

Читаю вкотре вічне Боже Слово 
І вічність душу в Слово огорта. 
І я стаю частинкою Святого, 
Який іде до мене із хреста. 

Він Словом став живим і життєдайним, 
Ввійшов любов’ю в плоть і кров мою. 
...Читаю Слово і молюся вдячно, 
І знову й знову Божу мудрість п’ю.