Коли хмариться над тобою

Автор: Ju Lia

Коли хмариться над тобою, 
Коли буря збиває з ніг
І ятрить щораз новим болем
Стріл ворожих страшний потік,

Коли шпичками шлях укрито,
Як смагою - на серці кров, 
А ти мусиш гіркої пити
До краплини щодалі знов.

Як лещатами біль стискає,
І душа в тишині кричить,
Коли завтрашній день лякає, 
Коли небо німе мовчить.

Не забудь, із тобою завше
Той, Хто знає і бачить все,
Хто, очима тебе обнявши, 
Твій тягар нелегкий несе. 

Хто всі сльози твого страждання
В Свою книгу занотував. 
Той, Хто чує слабке зітхання
І тобі, як Друг, співчува'!

Може, зараз крізь горно скрути
Твоїй вірі потрібно йти, 
Щоб як золото міг ти бути, 
Щоб у небо твій зір звести? 

Ти покликаний з Його волі - 
Привілею над цей нема! 
Хай же віру твою недолі
Не спроможуться поламать! 

Для того, хто Ісуса любить
І єднанням з Ним дорожить, 
Лиш на добре служити буде
З Його рук навіть гострий шип. 

І ні вітер, ні бурі світу 
Не затьмарять ясну блакить!
Що не крок - то все ближче Світло
І коротша життєва нить...