Хто ми є наш Господь?

Автор: Марія Занько

Хто ми є наш Господь? - ми так часто питаєм.
Що ми значим на цій величезній землі?
Чому, Боже, Ти нас так пресильно кохаєш?
Чим віддячити можемо за любов цю Тобі?

Хто ми є в цьому світі планет і галактик?
Хто ж ми є коли бачимо шумний океан?
Хто ми є як рахуєм зірок в небі клаптик?
Хто ми є коли бачимо страшний ураган?

Хто ми є коли буря накриває наш човен?
Хто ми є коли грім над будинком гримить?
Хто ми є як приходить пожежа чи повінь?
Хто ми є? Хто ми є, мій Господь, у цю мить?

Хто ми є коли бачим хвороби й проблеми?
Хто ми є коли падаємо і грішимо?
Хто ми є як трапляються різні делеми?
Хто ми є як встаємо і далі йдемо ?

Хто ми є?! Ми лиш глина, проста і звичайна.
Ти - Гончар Всемогутній, ліпиш долю всіх нас!
Ми лиш крихітки в світі, хмаринки ті дальні
Та по волі Твоїй ми живі по цей час.

Ти давно розпочав із нас посуд ліпити,
Розминав Ти нас, глину, щоб тверді не були
І бува починали ми тоді говорити,
Що етап цей нелегкий ми не зможем пройти.

Але потім дивились у дзеркало духа
Й розуміли, що все лиш на краще було
І проходила швидко духовна посуха,
І, здавалось, в душі знову все розцвіло.

Ти мій, Боже, завжди працював над нами,
Акуратним Ти був, наш найкращий Гончар.
В ті нелегкі хвилини страху, муки і болю
Ще міцніше нас всіх у руках Ти тримав.

Ти витончував, Майстер, кожен наш міліметр
І твій творчий підхід так сподобавсь мені.
Ти йшов з нами, Отець, кожен наш кілометр,
Щоб, бува, не розбились у нелегкі ті дні.

Ти нас всіх формував, Ти творив із любов'ю
І вдихнув в наші груди Свого Духа життя,
Всі важкі недостатки сховав в Своїй крові
І нас всіх вдочерив. Я - Твоє вже дитя. .

Ти працюєш і далі Господь над нами
І випалюєш й сушиш, даєш силу і міць.
Дуже добре з Тобою йти земними шляхами,
Бо в долонях Твоїх нема болю і сліз.

І коли постає в когось з нас запитання:
"Хто я є на ось цій величезній землі?"
То вже знаєм... Ми - глина у якої завдання:
Довірятися повністю, Боже, Тобі!