“Прогайований” час
Автор: Лілія Мандзюк
“Прогайований” час... Здивувався? “Прогайований” - добре вчитався. Я й сама від цих рим здивувалась, Та відкинуть байдуже боялась. В світі безліч є діл не прийнятних, На російській говорять “превратных». Та реальність така — ті існуютбь, І, на жаль, лиш людину марнують. Так от час “прогайований”, друже, Це тоді, як є серцю байдуже: Злі приманки тілесні вчиняєш, Про реальність душі забуваєш. Як в гаю — тиша є і свобода, Вмиротворює душу природа. І, здається, отут й залишився б, - Від життєвих обставин укрився. Маєш розум — мрійливість скидаєш, Й свої кроки додому звертаєш, А як ввірився би мудруванням, То життя закінчив би скитанням. Не про тіло, про душу розмова, Чи вона вже відроджена, нова? А можливо по гаю мандрує? - Це у мріях. Реальність існує! У гаю різні барви бувають, Світлі й темні картину складають. У реальність пора повертатись, І про вічність свою піклуватись. Серцю нині не дай “гаювати”, За всі справи колись звітувати. Будь тверезим, пильнуй і молися. Час останній — до Бога звернися!
https://holypoem.com/12935
@holypoem