Ти йшов вперед

Автор: Лідія Меланіч

Ти йшов вперед, Ти дивився прямо
На сльози, сміх, на слова брудні…
Ти знав, що наші життя – це ями,
Провалля чорні з багном на дні.

Ти йшов вперед — на базарну площу, —
Немов товар — за тридцять срібняків…
Там править той, хто кишеню товщу
Напхав на довгих рядах лотків.

Ти йшов вперед під гучне «Осанна»
По вітах пальм у Єрусалим.
Ти знав, Ісусе, ці дні — останні,
За них у Батька всяк час молив.

Ти йшов вперед. Іроди й пилати,
Священство Бога сміялось вслід…
Але не втримали сили Аду
Того, Хто словом поставив світ.

Ти йшов вперед! Перемога світла
Росою крові текла з хреста.
Ти йшов вперед, щоб в серцях розквітла
Надія, віра й любов свята.

Світи, Ісусе, незримим світлом,
Збирай каміння на Божий храм.
Ти йдеш вперед. За Тобою — діти
Спішать чимдуж до небесних брам.
Добавить комментарий к стихотворению "Ти йшов вперед":

Обязательные поля помечены *