Лідія Меланіч - Печера серця

Печера серця

Печера серця

Печера тьмяно бавиться з вогнем:
Дихне теплом, то холодом повіє…
І від незвички страх ляга на вії
Перед розмовою віч-на-віч з Вічним Днем.

Багаття хрускіт шишок доїда,
Потріскує так тихо-тихо хвоя.
Захоплена в полон змаганням-грою,
Душа, як мак осінній, відцвіта…

Лишився вуглик. Чи лизне вогонь
Іще хоч раз оцей сумний прихисток?
Щоб серце розсміялось чисто-чисто…
Та хтось сичить-шепоче: «Охолонь!»

Перед розмовою віч-на-віч з Вічним Днем
Візьму іскринку — часточку святого —
І принесу перед обличчя Бога,
Щоб знову розгорітися вогнем.
https://holypoem.com/645
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 1788 читателей

Похожие стихи

2473
Господь родився
Лідія Меланіч
3624
У Чистий четвер
Лідія Меланіч
1708
Він народився
Лідія Меланіч
4931
З нами Бог
Лідія Меланіч
2710
Печера серця
Лідія Меланіч
1788
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 617
Гостей: 616
Пользователей: 1

Любовь П