Молитва Святому Духу

Автор: Юрій Монда

О мій Господь — Премудрий Дух Святий! 
Хто виміряв Твою небесну силу, 
І глибину Твоєї доброти, 
Ціну дарів, що Ти несеш на крилах? 

Як Лікаря незвільнених сердець, 
Як Матір нерозумної дитини — 
Тебе послав на землю Бог-Отець, 
Щоб до Едему Ти вернув людину. 

В її душі Ти зводиш вічний Храм — 
Як Ной ковчег — ладнаєш брус до бруса 
Новій людині — щоб молилась там 
З Тобою разом в Імені Ісуса. 

Єлеєм Неба, ніжністю долонь 
Знімаєш біль і думи невеселі, 
Запалюєш живильний Свій вогонь 
В людському серці — у пісках пустелі. 

І там розводиш Свій квітучий сад, 
І сієш в ньому дивні, пишні квіти, 
І вчиш уста співать на Божий лад, 
Навчаєш серце Господа любити. 

Стає людина так дитям Твоїм: 
Несе у серці помисли із неба, 
Як ті, Дванадцять, що ходили з Ним. 
А кращого — не буде. І не треба.