Завжди любуюся жнивами
Автор: Ольга Лазарук
Завжди любуюся жнивами — Воістину свята пора. Турбота Господа над нами: Поля, наповнені добра. Погладжує липневий вітер Пшениць чуприну золоту, А десь вже зібрано в засіки Зерно добірне на току. За днями дні проходять грози. «Чому ж комбайн косить не йде?» Ще трохи і зерно, як сльози, На вогку землю опаде. Є добрі хазяї й недбалі, А Бог добро подав усім, Та не усі його зібрали, Щоб був у них з достатком дім. Люблю жнива. Благословінням Колосяться поля у всіх. Даруй же, Господи, прозріння, Як слід нам ставитись до них!
https://holypoem.com/834
@holypoem
