Нове серце

Автор: Юрій Вавринюк

«Радійте, хворий, — лікар посміхнувся, — 
Вже скоро серце нове буде в вас! 
Для Вас, нарешті, донор віднайшовся, 
Настав і Ваш щасливий час!» 

І лікарі схилились біля столу, 
І нове серце груди прийняли… 
І ось — удар: маленький, перший, кволий, 
Але удар. Вони перемогли! 

І билось серце, кров текла по жилах, 
Несла життя і втілення надій. 
Вливалась в тіло свіжо-тепла сила, 
В передчутті омріяних подій. 

І дякував воскреслий безупинно 
За новий день, за сонце, за життя 
Отій чужій, і — рідній вже людині 
Чиє прийняв серцебиття. 

Так Божий Син приніс Себе у жертву, 
Гаряче серце вирвавши з грудей. 
Моє ж Він серце, грішне, грубе, мертве 
Відкинув геть — подалі від очей. 

Я новим став, життя вже іншим стало, 
Мій новий дух весною мов цвіте. 
І б'ється в грудях рівно й досконало 
Христове серце, — любляче й святе. 

Несе по тілу свіжу силу неба, 
Несе життя без болю, без кінця. 
Чого ж мені, щасливому, ще треба: 
Я маю серце Вічного Творця?!