Є день i час

Автор: Валентина Коц

Скупі слова і сліз в очах немає...   
Душа неначе в морок потонула...   
А час свої кордони визначає,   
Щоб швидкоплинність я його відчула.   
  
Усе колись минає, навіть біль   
Не може вічно з нами існувати,   
Але у Бога є важлива ціль   
І через біль Він мусить нас навчати.   
  
Не коримося просто так чомусь...   
Позиції людські втрачаєм важко...   
Тоді, щоб зрозуміть мету якусь   
Потрібно одягнуть на нас упряжку.   
  
А зв'язані пручаємося все ж,   
Так утиски постійно набридають...   
Здається у скорбот немає меж,   
Вони одна за одной напливають.   
  
Та звільнення прийде, є день і час,   
Які Бог владно вже давно призначив;   
Й припиняться потоки слізні враз   
Для кожного, хто на землі тут плаче.