Блудний син

Автор: Анна Принь

CUV'23 Лк. 15:20: "Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його."

Господь Ісус нам розповів,
Що чоловік мав двох синів.
Молодший з них наполягав,
Щоб батько спадщину віддав.

Отримав він своє майно,
Та швидко розійшлось воно.
В краях далеких син блукав,
І гроші марно витрачав.

Коли ж почав голодувати,
Роботу став собі шукати.
Пасти свиней той син найнявся, 
І лиш тоді опам'ятався.

Свиней там добре годували,
А йому їсти не давали...

Згадав той син, що в його тата
Працює наймитів багато,
І хліба вони вдосталь мають,
На полі добре заробляють.

"До батька знову повернуся!" -
Сказав той син. - "Йому вклонюся,
І попрошу мене найняти,
Готовий тяжко працювати.

Скажу: "Прости мою провину,
Я вже не гідний бути сином,
Залиш мене своїм слугою,
Повівся гидко я з тобою."

Ось так міркуючи, прийшов,
Додому стежку віднайшов.
Здалеку батька вже помітив.
Той на дорозі сина стрітив,

Підбіг і міцно обійняв,
Та гаряче поцілував.
І щойно син почав казати:
"Прости мене, мій рідний тату!

Вже сином бути я не гідний,
Собі самому я огидний!" -
Вмить батько зупинив промову,
Сказав своє рішуче слово:

"Гей, слуги, хутко поспішайте,
І сина мого зустрічайте!
Вдягніть його в найкращі шати,
І будем разом святкувати,

Бо він тепер живий-здоровий,
Додому повернувся знову!"

Так Бог Отець нас зустрічає,
Він радо кожного вітає,
Усіх дітей додому кличе,
І тільки щастя людям зичить.

Тож всі, хто чує, не баріться,
І швидше з Богом примиріться!
Прощає нам Господь провини,
Заради жертви Свого Сина.

Синів і доньок неслухняних 
Знов зцілюють Христові рани,
І всіх додому повертає
Любов Отця, яка прощає!