А що для тебе Церква?

Автор: Євген Орлов

А що для тебе Церква, друже мій?
Тебе віршем, сьогодні я спитаю,
Ковток води, в пустелі то земній,
В Святім Писанні відповіді маю.

То тіло є Христа, що вмер за нас,
Хто ввірував, є членом Його тіла,
Для Нього присвятімо свій ми час,
І не руйнуймо Божого ми діла.

За Церкву - була сплачена ціна,
То Кров Свята, що викуплені нею,
Там на хресті, залишилась вина,
Христос купив нас, жертвою Своєю.

Тож Церква, не будинок є й не храм,
Христом спасенні, ось її цеглинки,
Освячені, для слави небесам,
Життя почалось з чистої сторінки.

То Церква - наречена є Христа,
Свята та чиста, зустрічі чекає,
В свідоцтві, відкриваймо тож вуста,
Служімо тим, хто Господа не знає.

Духовна це родина, єдність в ній,
Є в ній всі рівні, діти бо всі Божі,
Живім завжди по волі лиш благій,
І будьмо на Спасителя ми сжожі.

Ти ще не в Церкві? Друже, поспіши!
Христа прийми, в молитві покаяння,
Без прощення тож душу не лиши,
А Бог, Він знає всі твої бажання.

Ввійди в Ковчег, допоки маєш час,
Спіши до Церкви, май рятунок в Бозі,
Він постраждав, помер Він за всіх нас,
Бо Його прихід, близько, на порозі...

19.01.26 року
© Євген Орлов